Людина приходить у цей світ для того, щоб передати естафету життя від своїх батьків до дітей та

онуків. Кожен з нас також хоче залишити після себе слід на Землі: зробити відкриття, здійснити

героїчний вчинок, самовіддано працювати, чи, звичайно, по-доброму ставитися до людей. Декому

це вдається: про них знають і пам'ятають, їх імена проходять крізь століття. Інші ж - відходять у

забуття...

Сільський лікар Мирон Харлампійович Верещак залишив про себе та свої справи добрий слід та

світлу пам'ять на Черняхівській землі.

Народився він у 1881 році в селі Красносілка Чуднівської волості Житомирського повіту

Волинської губернії. Батько його працював на залізниці, а мати була простою селянкою. В 1897

році він вступив у Житомирську Волинську фельдшерську школу. Це був 1-ий набір з чотирирічним навчанням. Перший випуск школи відбувся у 1901 році і складався всього з 5

чоловік, серед яких був і 20-річний фельдшер Мирон Верещак.

Протягом піввіку, з 2 червня 1901 року і до своєї смерті - 6 серпня 1951 року, він працював в

сільській медицині. Спочатку - 5 років в Чуднівській волості, решту ж - 45 років присвятив себе

лікуванню хворих у Черняхівській волості. Був дільничним фельдшером в сільській лєчебниці,

помічником лікаря в радянській районній лікарні і, в кінці кінців, лікарем Черняхівської районної

лікарні - завідуючим поліклінікою.

У споминах черняхівців Мирон Харлампійович Верещак постає як людина добра і чуйна,

милосердна та співчутлива до чужого болю. Його називали лікарем від Бога.

В наш час багато говорять про земського лікаря та про сімейну медицину. Верещак М.Х.

... Читати далі »