ZEOS

Ваші ідеї Список користувачів Головна

Скрыть рекламный блок

Авторизація

Опитування

Ваше ставлення до присвоєння С.Бандері звання героя України


Популярні теги

Для красивого отображения Облака
необходим
Adobe Flash Player 9
или выше
Скачать Adobe Flash Player

Реклама

Каталоги

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
PR-CY.ru


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Офіційні новини сайту - Інформаційний портал Черняхівщини
Головна » 2010 » Лютий » 27
АвторАвтор: YuraLifer | | ДатаДата:27.02.2010
Промислові підприємства в Черняхові виникли в середині XIX ст.. У 1845 році почала діяти суконна фабрика, 1853 року до ладу вступила ґуральня, пивоварний та шкіряний заводи. На річці Очеретянці стояли три млини. Хоч і пожвавилося промислове життя на Черняхівщині, але на підприємствах переважала ручна праця, 12-14 годин тривав робочий день, а заробляли робітники копійки, яких не вистачало, щоб прогодувати сім'ю.
                                                  
У 1910 році в містечку Черняхів в основному де розвивалась промисловість і інші сфери діяльності, вже проживало 4422 жителі, селянських господарств було 444, а міщанських - 336. (Список населених пунктів Волинської губернії. Житомир, 1911, ст..426-427) На той час тут діяло два млини з газогенераторними двигунами, невелика цегельня, суконна фабрика, п'ять дрібних чинбарень, пивзавод, дві крупорушки, три олійні, чотири лісосклади і десять кузень, які робили вози, плуги, інший сільськогосподарський реманент. 45 власників приватних крамниць тримали в своїх руках усю торгівлю хлібом, рибою, продуктами сільського господарства, виробами місцевих підприємств.
За роки довоєнних п'ятирічок у Черняхові до ладу стали сирзавод, потужний державний млин, харчовий і промисловий комбінати, відкрито майстерні побутового обслуговування.

У 1956 році промислову артіль «Молот» реорганізували в обозний завод - високомеханізоване підприємство по виготовленню возів, саней, кузовів для автомашин, коліс для возів і товарів широкого вжитку. На підприємстві працювало біля 150 робітників та інженерно - технічних працівників.
Промартіль, що випускала цеглу, в 1956 році реорганізовано було в державний цегельний завод, який виробляв 11-12 млн. штук цегли в рік. Тут працювало біля 100 робітників та інженерно-технічних працівників. Завод було переведено на цілорічне виробництво цегли.


Значно розширився і збільшився випуск продукції на сирзаводі, продукція якого користувалася великим попитом не тільки в Україні, а й за її межами. В цей час розширює своє виробництво і харчокомбінат. У 1967 році він випустив продукції на суму 1 млн. 616 тисяч карбованців. Пізніше, у середині 70-х років, коли очолив комбінат Г.А. Дарман, він виробляв продукції на суму більше 5 млн. радянських карбованців.

1955 року на основі пайових внесків колгоспів у Черняхові організовано «міжколгоспбуд», підприємство, яке вже на той час мало свою виробничу базу та активно вело в районі спорудження об'єктів виробничого і культурно-побутового призначення.

Дедалі ширшого розмаху набирає сфера послуг, торгівлі та громадського харчування. Лише в Черняхові діють 8 магазинів, чотири їдальні, ресторан, буфети. По селах району вступають до ладу нові магазини, об'єкти громадського харчування, розгортається сітка комплексних приймальних пунктів. Зростає обсяг промислової продукції від каменеобробних підприємств.
Найбільшим каменедобувним і переробним підприємством і донині являється Головинський кар'єр, розробка якого була розпочата у 1894 році. (Див. історію підприємства). Поряд з цим підприємством за роки радянської влади та незалежності України виросло ряд середніх і дрібних підприємств по добуванню та обробці каменю.

Виготовлена ними продукція здатна задовольнити широкий попит населення. Тут відбувається поєднання європейської технології, застосування сучасного обладнання з майстерністю висококваліфікованих фахівців дає можливість виготовляти блоки та сляби високої категорії, плити мостіння, плити накривні, модульні плити, брущатку, бордюри, ритуальні вироби, елементи садово - паркової скульптури та ландшафтної архітектури і інші товари народного вжитку.

... Читати далі »
 
""