Промислові підприємства в Черняхові виникли в середині XIX ст.. У 1845
році почала діяти суконна фабрика, 1853 року до ладу вступила ґуральня,
пивоварний та шкіряний заводи. На річці Очеретянці стояли три млини.
Хоч і пожвавилося промислове життя на Черняхівщині, але на
підприємствах переважала ручна праця, 12-14 годин тривав робочий день,
а заробляли робітники копійки, яких не вистачало, щоб прогодувати сім'ю.
У 1910 році в містечку Черняхів в основному де розвивалась промисловість і інші сфери діяльності, вже проживало 4422 жителі, селянських господарств було 444, а міщанських - 336. (Список населених пунктів Волинської губернії. Житомир, 1911, ст..426-427) На той час тут діяло два млини з газогенераторними двигунами, невелика цегельня, суконна фабрика, п'ять дрібних чинбарень, пивзавод, дві крупорушки, три олійні, чотири лісосклади і десять кузень, які робили вози, плуги, інший сільськогосподарський реманент. 45 власників приватних крамниць тримали в своїх руках усю торгівлю хлібом, рибою, продуктами сільського господарства, виробами місцевих підприємств.
За роки довоєнних п'ятирічок у Черняхові до ладу стали сирзавод, потужний державний млин, харчовий і промисловий комбінати, відкрито майстерні побутового обслуговування.
У 1956 році промислову артіль «Молот» реорганізували в обозний завод - високомеханізоване підприємство по виготовленню возів, саней, кузовів для автомашин, коліс для возів і товарів широкого вжитку. На підприємстві працювало біля 150 робітників та інженерно - технічних працівників.
Промартіль, що випускала цеглу, в 1956 році реорганізовано було в державний цегельний завод, який виробляв 11-12 млн. штук цегли в рік. Тут працювало біля 100 робітників та інженерно-технічних працівників. Завод було переведено на цілорічне виробництво цегли.
Значно розширився і збільшився випуск продукції на сирзаводі, продукція якого користувалася великим попитом не тільки в Україні, а й за її межами. В цей час розширює своє виробництво і харчокомбінат. У 1967 році він випустив продукції на суму 1 млн. 616 тисяч карбованців. Пізніше, у середині 70-х років, коли очолив комбінат Г.А. Дарман, він виробляв продукції на суму більше 5 млн. радянських карбованців.
1955 року на основі пайових внесків колгоспів у Черняхові організовано «міжколгоспбуд», підприємство, яке вже на той час мало свою виробничу базу та активно вело в районі спорудження об'єктів виробничого і культурно-побутового призначення.
Дедалі ширшого розмаху набирає сфера послуг, торгівлі та громадського харчування. Лише в Черняхові діють 8 магазинів, чотири їдальні, ресторан, буфети. По селах району вступають до ладу нові магазини, об'єкти громадського харчування, розгортається сітка комплексних приймальних пунктів. Зростає обсяг промислової продукції від каменеобробних підприємств.
Найбільшим каменедобувним і переробним підприємством і донині являється Головинський кар'єр, розробка якого була розпочата у 1894 році. (Див. історію підприємства). Поряд з цим підприємством за роки радянської влади та незалежності України виросло ряд середніх і дрібних підприємств по добуванню та обробці каменю.
Виготовлена ними продукція здатна задовольнити широкий попит населення. Тут відбувається поєднання європейської технології, застосування сучасного обладнання з майстерністю висококваліфікованих фахівців дає можливість виготовляти блоки та сляби високої категорії, плити мостіння, плити накривні, модульні плити, брущатку, бордюри, ритуальні вироби, елементи садово - паркової скульптури та ландшафтної архітектури і інші товари народного вжитку.
... Читати далі »
У 1910 році в містечку Черняхів в основному де розвивалась промисловість і інші сфери діяльності, вже проживало 4422 жителі, селянських господарств було 444, а міщанських - 336. (Список населених пунктів Волинської губернії. Житомир, 1911, ст..426-427) На той час тут діяло два млини з газогенераторними двигунами, невелика цегельня, суконна фабрика, п'ять дрібних чинбарень, пивзавод, дві крупорушки, три олійні, чотири лісосклади і десять кузень, які робили вози, плуги, інший сільськогосподарський реманент. 45 власників приватних крамниць тримали в своїх руках усю торгівлю хлібом, рибою, продуктами сільського господарства, виробами місцевих підприємств.
За роки довоєнних п'ятирічок у Черняхові до ладу стали сирзавод, потужний державний млин, харчовий і промисловий комбінати, відкрито майстерні побутового обслуговування.
У 1956 році промислову артіль «Молот» реорганізували в обозний завод - високомеханізоване підприємство по виготовленню возів, саней, кузовів для автомашин, коліс для возів і товарів широкого вжитку. На підприємстві працювало біля 150 робітників та інженерно - технічних працівників.
Промартіль, що випускала цеглу, в 1956 році реорганізовано було в державний цегельний завод, який виробляв 11-12 млн. штук цегли в рік. Тут працювало біля 100 робітників та інженерно-технічних працівників. Завод було переведено на цілорічне виробництво цегли.
Значно розширився і збільшився випуск продукції на сирзаводі, продукція якого користувалася великим попитом не тільки в Україні, а й за її межами. В цей час розширює своє виробництво і харчокомбінат. У 1967 році він випустив продукції на суму 1 млн. 616 тисяч карбованців. Пізніше, у середині 70-х років, коли очолив комбінат Г.А. Дарман, він виробляв продукції на суму більше 5 млн. радянських карбованців.
1955 року на основі пайових внесків колгоспів у Черняхові організовано «міжколгоспбуд», підприємство, яке вже на той час мало свою виробничу базу та активно вело в районі спорудження об'єктів виробничого і культурно-побутового призначення.
Дедалі ширшого розмаху набирає сфера послуг, торгівлі та громадського харчування. Лише в Черняхові діють 8 магазинів, чотири їдальні, ресторан, буфети. По селах району вступають до ладу нові магазини, об'єкти громадського харчування, розгортається сітка комплексних приймальних пунктів. Зростає обсяг промислової продукції від каменеобробних підприємств.
Найбільшим каменедобувним і переробним підприємством і донині являється Головинський кар'єр, розробка якого була розпочата у 1894 році. (Див. історію підприємства). Поряд з цим підприємством за роки радянської влади та незалежності України виросло ряд середніх і дрібних підприємств по добуванню та обробці каменю.
Виготовлена ними продукція здатна задовольнити широкий попит населення. Тут відбувається поєднання європейської технології, застосування сучасного обладнання з майстерністю висококваліфікованих фахівців дає можливість виготовляти блоки та сляби високої категорії, плити мостіння, плити накривні, модульні плити, брущатку, бордюри, ритуальні вироби, елементи садово - паркової скульптури та ландшафтної архітектури і інші товари народного вжитку.
... Читати далі »
