Здавалося б простий візит, так званий жест доброї волі… Однак, чи не викличе це нові противаги в суспільстві, конфліктні ситуації чи щось подібне. Навіщо нам до всього іншого ще й можливе протистояння церков. Патріарх КИРИЛ прибув до України на особисте запрошення новообраного Президента України Віктора ЯНУКОВИЧА для участі в урочистостях, присвячених інавгурації. І так ми єднаємо Схід і Захід, і так ми йдемо до незалежності, і так ми підтримуємо українську помісну церкву ? Та ж «будьмо господарями у своєму домі»! Стремління Росії помітні .

Цитуємо: "Я прибув до Києва на запрошення Віктора Федоровича Януковича для того, щоб завтра в історичних стінах Києво-Печерської лаври, звідки пішла Російська Церква, звідки пішла велика духовна традиція Київської Русі, помолитися за Україну, помолитися за обраного Президента. Ми проситимемо Господа, щоб Він прихилив милість до цієї землі, яка несе на собі великий знак Божого помазання, покладеного на неї через Київську купіль Хрещення. Київ - мати міст руських, земля українська, які пройшли через непрості роки, сьогодні здобувають, за молитвами святих Києво-Печерських, можливість подолати проблеми, що стоять перед країною і перед народом. І Церква буде всіляко цьому сприяти і молитвою, і добрими справами", - сказав голова РПЦ.

Йдеться то про Російську церкву, коли вже ця Росія перестане «примазуватися» до історії Київської Русі і вважати нашу споконвічну спадщину ще й своєю?   Допоки церква буде втручатися у справи політиків і поглиблювати кризи, адже вона відділена від держави і повинна сповідувати нейтралітет і займатися своїми духовними справами?  Не думаю, що нам потрібне повернення Середньовіччя.

Нагадаємо слова російського опозиційного політика і журналіста Валерії НОВОДВОРСЬКОЇ, сказані під час першого візиту Кирила до нас в 2009. «Це була дуже велика нетактовність, це була спроба внести політичний розкол на релігійному грунті в Україні. Це був суто політичний жест, і жест, я думаю, інспірований зовсім не християнами, а тією ж Луб`янкою і Кремлем. І ніколи Українська автокефальна православна церква не піде під руку патріархії, адже Московська патріархія вже себе зарекомендувала як поплічник кремлівського режиму, як розкольник і як абсолютна нехристиянська сила»

До всього вище сказаного, цей візити викликав гостро негативну реакцію серед патріотично налаштованих українців та представників політичних сил та громадських організацій національного спрямування.

Позицію національних сил висловила УНП . «Відмовитися від участі в молебні за участю патріарха Російської православної церкви Кирила» рекомендує перший заступник голови Української народної партії Іван ЗАЄЦЬ новообраному Президенту України. Цитуємо : « Якщо ЯНУКОВИЧ погодиться на благословення керівника іноземної церкви, він не буде мати морального права присягати на Пересопницькому Євангелії, адже тоді інавгурація нового Президента України перетвориться на «помазання» намісника Малоросії ». Так політик прокоментував запланований на 25 лютого (День інавгурації нового Президента України) візит патріарха Кирила в Україну, де він проведе молебен у Києво-Печерський лаврі, таким чином благословивши Віктора ЯНУКОВИЧА.

«Благословляти нового Президента мають українські церковні ієрархи, адже саме українські інтереси має відстоювати лідер України. Тому, якщо Віктор ЯНУКОВИЧ бажає освятити своє президентство, він має закликати керівників усіх українських конфесій провести спільний молебен та спільно благословити Президента», - вважає член УНП.

«Віктор ЯНУКОВИЧ дуже часто згадує славне минуле козацьких часів, однак жодного Гетьмана, в тому числі й Богдана ХМЕЛЬНИЦЬКОГО благословляв не російський патріарх, а виключно Київський митрополит», - зауважив політик.

«Таким чином, Віктор ЯНУКОВИЧ має визначити, Президентом якої держави він прагне бути – Малоросії чи незалежної єдиної України», - підсумував Іван ЗАЄЦЬ.

Тим часом, близько 600 представників УНА-УНСО мають намір пікетувати у четвер Києво-Печерську Лавру. За словами глави виконкому УНА-УНСО Руслана Зайченка, організація подала заявку в Київську міськадміністрацію на проведення акції біля Києво-Печерської Лаври у четвер з 08:00 до 10:00. Заявка подана на 600 людей.

Зайченко заявив, що активісти УНА-УНСО мають намір провести свою акцію протесту у зв’язку з тим, що подібне богослужіння "дуже схоже на коронацію васала, що є принизливим для українців".

За його словами, УНА-УНСО хоче нагадати Януковичу, що в Україні є не лише Українська православна церква Московського патріархату, але і УПЦ Київського патріархату, а також греко-католики, іудеї, татари, мусульмани, Президентом яких також є Янукович.

"Потрібно бути Президентом України, а не Донецької області", - підкреслив він.

За даними УНА-УНСО, в Київську міськадміністрацію також подали заявку на проведення акції біля Києво-Печерської Лаври у четвер і православне братерство імені Андрія Первозванного.

Отож, як ми бачимо, приїзд на церемонію інавгурації Віктора Януковича російського патріарха поглибить розкол в українському суспільстві та посилить несприйняття нового Президента серед значної частини українських громадян. Запрошення на церемонію інавгурації новообраного Президента України московського патріарха виглядає некоректним та певною мірою принизливим вчинком стосовно української держави та вірян інших конфесій, навіть з огляду на те, що Янукович постійно відвідує храми УПЦ МП. Особливо, якщо на інавгурацію не будуть запрошені представники різних українських церков. Зокрема, 23 лютого представник УПЦ КП Євстратій Зоря повідомив, що патріарх Філарет поки запрошення на церемонію не отримав.

Виключне ставлення Віктора Януковича до УПЦ МП та отримання "ексклюзивного благословення" від її патріарха – це не лише підтвердження його майбутньої проросійської політики, але й доказ недалекоглядності та обмеженості команди "регіоналів", її провінційному мисленні і наявності комплексу меншовартості.

Шляхом духовного освячення "регіонали" намагаються надати церемонії інавгурації Віктора Януковича надзвичайного значення. І планують провести не просто політико-правову подію,  а, так би мовити, "помазання на царство".

У православній традиції обряд помазання на царство проводив саме патріарх, і тільки в синодальний період – митрополит. Але, в даному випадку таке "помазання" російським патріархом буде виглядати не як акт благословення президента окремої незалежної держави, а лише як принизливе благословення свого ставленика на намісника Малоросії.

Звичайно, нічого поганого немає в тому, що глава однієї з найбільших християнських конфесій привітав та благословив новообраного українського Президента, але подив викликає індивідуальне запрошення українською стороною очолити святковий молебень  в день інавгурації саме патріарху Кирилу.

Постає питання, для чого потрібна особиста присутність патріарха Кирила в святковому молебні в Києво-Печерській лаврі, адже він з таким самим успіхом міг би помолитись за успішне президентство Віктора Януковича і в храмі Христа Спасителя в Москві. Також дивним є і миттєва згода патріарха Кирила, адже він нечасто їздить на запрошення президентів інших країн очолити святкові молебні в день їхньої інавгурації.

Водночас запрошення глави російської церкви певним чином принижує і значення глави УПЦ МП, митрополита Київського і всієї України Володимира.

Істинна причина запрошення патріарха Кирила поки не відома. Можливо, це лише реверанс у бік Росії та виборців сходу й півдня України. Але навіть у такому разі він однозначно матиме глибокий резонанс в українському суспільстві та відновить нещодавні протиріччя після попереднього візиту Кирила.

Цими своїми діями Янукович може зруйнувати і перші кроки у проведенні діалогу між УПЦ КП і УПЦ МП щодо створення єдиної Помісної православної церкви в Україні.

За часів української незалежності попередники Віктора Федоровича не підтримували подібної практики. Жодного разу російський патріарх на інавгурацію українського Президента не приїжджав.

В даній ситуації навіть не озброєним оком помітно, що запрошення українською стороною патріарха Кирила, який не приховує своєї політичної позиції (доктрина "Русского мира"), має яскраве політичне забарвлення та передбачає отримання російського протекторату для українського Президента.

Українська минувшина та історичний досвід свідчить, що подібні спроби ніколи не приводили до зміцнення української державності, кращих суспільних змін чи національної консолідації, але були згубними, як для самої країни, так і для російського ставленика.

Якщо Віктор Федорович прагне бути президентом європейської країни, а не визнаним правителем тільки по один берег Дніпра, як Іван Брюховецький  чи Іван Самойлович, йому не варто було б робити подібних кроків. Досвід цих проросійських гетьманів має стати Януковичу прикладом того, як трагічно може скластись майбутнє такої влади.

Отож, чи потрібно це зараз, в досить непростий для України час… ?